Авторський тур Великий похід по Болівії: Анди, Тітікака і солончак Уюні

Пакуємо рюкзаки і починаємо першу частину гірського трекінгу в Болівії — похід по знаменитій стежці інків Ель-Чоро (El Choro). Вона настільки ж красива і небезпечна, як і перуанська Inca Trail, але більш дика і безлюдна. Піднімаємося на перевал Ла Кумбре (4 700 м), а далі стежка йде тільки вниз. На узбіччях видніються руїни древніх будівель. На нас чекає справжня похідно-романтична ночівля — розіб'ємо табір посеред джунглів.

Трекінг 17 км; спуск ↓ 2000м.

Ель-Чоро перетинає всі кліматичні зони планети. Вирушаючи в похід в Болівії, треба бути до цього готовим. Ель Чоро петляє під покровом вологих тропічних джунглів і наближається до Амазонки. Круті, суцільно вкриті густою зеленню схили стіною обступають нас, з гігантських дерев звисають ліани, а ліс кишить тваринами і птахами. Залишаємось на ніч в кемпінгу біля стежки.

8 км; ↓ 600м.

Стежка спускається нижче, навколо стає жарко і задушливо, але природа з лишком компенсує ці незручності буйством рослин, квітів і гігантських метеликів. Ель-Чоро приводить нас до села, звідки ходять автобуси. Сідаємо в один з них і їдемо в Короіко — мальовниче містечко, чиї околиці поросли плантаціями кави і екзотичних цитрусових. Звідси в Ла-Пас веде відома грунтовка Каміно-дель-Муерте (Camino del Muerte, «Дорога Смерті»).

15 км; ↓ 1000м.

Снідаємо, йдемо на вокзал і сідаємо на рейсовий автобус в Копакабану (Copacabana). Це містечко з 6 000 населення лежить на березі Тітікаки і красиве вже саме по собі, але нас цікавить озеро. Titicaca — найбільше прісне водоймище Південної Америки і найбільш високогірне судноплавне озеро на планеті. Інки вірили, що саме тут зародилося життя і цивілізація, а на острові Сонця за переказами з'явилося їх головне божество — Віракоча. Саме до цього легендарного острова (Isla del Sol) ми і вирушимо на катері, погуляємо по сакральних місцях і оглянемо руїни стародавнього інкського міста Чінкана з храмами на честь Віракоча. З острова попливемо до сусіднього Ісла де Луна (Isla de la Luna), де збереглися руїни Храму Незайманих. Пливемо назад на Ісла дель Соль, милуючись заходом над Тітікакою і видами навколишніх гір.

Вранці збираємо речі і починаємо трекінг по Ісла дель Соль. Цей острів дуже мальовничий, весь просякнутий самобутньою культурою та історією. Представники племені аймара по нині вирощують традиційні культури інків — кіноа, оку і маїс на маленьких терасах, якими поцяткований ландшафт. Ми перетинаємо острів в північному напрямку, де чекаємо моторку в Копакабану. У містечку орендуємо джипи, які підвезуть нас до підніжжя хребта Кордильєра Реаль (Cordillera Real). На місці будемо після заходу, а заночуємо біля затоки Котія (4 000 м над рівнем моря).

Уранці під час сніданку милуємося краєвидами грізних і прекрасних Анд, адже наш похід в Болівії вступає в свою гірську фазу. Нам треба здолати перевал Янчалані (4 890 м), звідки нам відкриються грандіозні пейзажі. Анди чудові!

Хоча перехід непростий, але йдемо без нічого — наймемо мулів, і вони довезуть наші речі. З усіх боків нас обступають високі гори, а пік Уайна Потосі манить своєю неприступністю. Спускаємося до о. Сістані (Laguna Sistana), біля якого розіб'ємо табір.

16 км; ↑ 950м, ↓ 700м.

Похід в Болівії триває. Стежка в'ється уздовж кряжа Кордильєра Реаль, огинає берега озера Юрі Кота і приводить нас в край екстремально високих і диких гір — район Кондорірі. Починаємо підйом на Пік Австрії (5 342 м) і милуємося приголомшливою панорамою засніжених Анд.

Спускаємося до базового бівуаку Кондорірі на березі о. Харі Кота, де знайдемо місце для сьогоднішньої ночівлі.

10 км; ↑ ↓ 1000м.

Транспорт забирає нас з табору в столицю. Відпочиваємо після трекінгу, відвідуємо музеї, йдемо в ресторани і на ринки з сувенірами.

Відпочиваємо від гірських стежок і присвячуємо час екскурсіям.

Їдемо в Тіуанако — загадкову столицю тіуанакської культури, що процвітала на березі Тітікаки в XV-XII ст. до нашої ери. Цей комплекс вміщає більше загадок для археологів, ніж всі інші пам'ятки в Болівії, разом узяті. Вдосталь поблукавши між руїнами, які стали мовчазними свідками розквіту і занепаду стародавніх імперій, повертаємося в Ла-Пас. Всього в 11 км від межі міста розташоване ще одне дивовижне місце — «Місячна долина» (Valle de la Luna). Століттями дощі і суворі вітри створювали химерні обриси Місячної долини. Цей лабіринт каньйонів, кратерів і ущелин змушує засумніватися, що ми ще на Землі... Після такої несподіваної висадки на Місяць повертаємося в хостел і відпочиваємо.

Збираємо речі і сідаємо в транспорт до Уюні (Uyuni, 3 670 м). Раніше селище було шахтарським, а зараз виключно туристичне. Тут на три дні беремо на прокат джипи і вирушаємо в турне по солончаках Salar de Uyun. Плато Альтіплано, де розташований солончак, цікаве саме по собі — тут кришталево чисте повітря і найяскравіше зоряне нічне небо на планеті. Сьогодні ми відвідаємо гротескне Кладовище локомотивів, покинутих серед мертвої пустелі після закриття місцевих шахт.

Солончак колись був дном солоного озера, яке випарувалося, залишивши шар солі заввишки до 8-ми метрів. Коли йдуть дощі і сіль ховається під плівкою води і виходить найбільше дзеркало планети. У ньому відбиваються всі кольори і дрібні деталі, а грань між вічністю небес і землею стирається в прямому сенсі слова.

Увечері їдемо до кам'янистого уступу посеред солончака, так званого Острова Риби (Isla Del Pescado). На каменях ростуть гігантські кактуси, створюючи незабутній контраст із білою, сліпучою пустелею довкола. Ночівля буде виключно цікавою: місцеві будують невеликі готелі з соляної цегли.

Їдемо в долину Соль-де-Маньяна, де нас чекають гейзери, термальні джерела і вулкани. Обов'язково викупаємося в цих природних джакузі.

Тваринний світ зачарує кожного — зграї рожевих фламінго вражають уяву, а дрібні звірки віскачі з сімейства шиншилових дозволяють себе навіть годувати. На ніч розташуємося в притулку.

Ще вночі рушаємо в путь до гейзерів. Наша мета — зустріти біля них сонце і подивитися, як його промені грають у вируючій воді. Викупаємося в гарячих джерелах з природними бульбашками.

Обсихаємо і їдемо на берег знаменитої Лагуна-Колорадо, де мешкає величезна популяція фламінго Джеймса. Унікальності картині надає і колір води в лагуні — мінеральні речовини і мільярди мікроскопічних бурих водоростей фарбують озеро в насичені відтінки червоного, оранжевого, рожевого. Неможливо уявити собі похід в Болівії без цієї приголомшливої долини! Їдемо ще трохи по Альтіплано, поки не побачимо кордон з Чилі, потім розвертаємося і повертаємося в Уюні. Увечері сідаємо в трансфер до Ла Пасу.

Вранці прибуваємо в Ла-Пас, звідки наші шляхи розійдуться по різних містах і країнах. Але Болівію забути неможливо, і частка її містики, краси і спокою назавжди залишиться з нами і зв'яже нас міцними узами дружби.

Хто бажає піднятись на Уайна Потосі (6088 м) залишається ще на 2 дні неймовірних пригод!

Сходження на Уайна Потосі не входить в основну програму цього туру і наш інструктор не буде супроводжувати туристів на вершину. Але ми допоможемо повністю організувати це сходження для вас після основної програми, проконсультуємо по спорядженню, домовимося з місцевими гідами.

Початок і закінчення туру на Уайна Потосі — в Ла-Пасі.

Сходження на Уайна Потосі не входить у вартість програми туру і оплачується окремо місцевим гідам. Вартість сходження — 350$.

День 1. Штурмовой табір

Підбираємо необхідне альп-спорядження і сідаємо на джипи, які відвезуть нас в базовий табір. Піднімаємося до штурмовому табору (Campo Alto, 5 150 м). Зупиняємося в одному з маленьких притулків, відпускаємо погоничів з мулами і підемо на заняття з альппідготовки. Тут нам покажуть і розкажуть, як штурмувати вершину, навчать йти у зв'язці, користуватися кішками, льодорубами і іншим спорядженням. Увечері відпочиваємо, готуємося до завтрашнього сходження на шеститисячник, милуємося краєвидами з висоти, куди долітає рідкісний птах... Вставати треба серед ночі, тому рано лягаємо спати.

9 км; ↑ ↓ 500м.

День 2. Вершина Уайна Потосі (6 088 м)

Штурм починається о 1:00 ночі. Швидко перекушуємо, одягаємося і виходимо назустріч вершині.

Йдемо не поспішаючи, в зв'язках, і через 4-5 годин досягаємо мети: побачити перші промені сонця на висоті понад 6 000 м — це гідна винагорода за непростий шлях!

Спускаємося до табору, збираємо речі і йдемо в базовий табір, де сідаємо на трансфер до столиці Болівії. У хостелі на нас чекає теплий душ, м'яке ліжко, а для особливо бадьорих — екскурсія нічним містом.

• Трекінгові черевики демісезонні або літні, з фіксацією гомілки і міцною рифленою підошвою.
• Трекінгові сандалі.

• Намет — перед походом узгодьте з нами.
• Спальник з температурою комфорту не нижче -5.
• Рюкзак від 55 літрів. Рекомендуємо також мати чохол для рюкзака, оскільки в горах Кордильєра Реаль рюкзаки поїдуть на конях.
• Маленький компактний рюкзак для радіалок на 10-15 літрів (для радіальних виходів і екскурсій).
• Килимок туристичний.
• Трекінгові палиці.

• Налобний ліхтарик.
• Термос (1L).
• Сонцезахисні окуляри.
• Сонцезахисний крем, сонце в Болівії дуже яскраве.
• Ложку-миску-кухоль.
• Особисту аптечку.
• Все для гігієни в поході (туалетний папір, зубна щітка, паста, мило).
• Рушник з мікрофібри.
• Герметичні чохли для документів і техніки.
• Документи, квитки, страховка (оригінали + копії з собою і в онлайн-доступі).
• Зарядні пристрої, павербанк.
• Телефон.
• Фото- і відеотехніка за бажанням.

• Система.
• Каска.
• Льодоруб.
• Кішки.
• Пластикові черевики.

Спецспорядження потрібно тільки тим, хто планує підніматися на Уайна Потосі (6 080 м) після основної програми подорожі. Все спорядження можна взяти в оренду в Ла-Пасі перед сходженням.