Авторський тур Аусангате трек - Незвідане Перу

Їдемо в високі гори до підніжжя священного Салкантая. Дорога петляє під покровом густих джунглів, минаючи бідні ізольовані селища. У вікнах миготять вершини Анд, пейзаж невблаганно перетворюється в високогірні пустелі. Однак сьогодні ми маємо декілька годин трекінгу. Після прибуття наймаємо погоничів, вивантажує їм поклажу і без нічого піднімемося трохи вище. Увечері отримаємо задоволення неймовірною панорамою найпотужнішою в Південній півкулі гірського ланцюга, розфарбованої полум'ям призахідного сонця.

Прийшов час брати першу висоту. Піднімаємося на перевал (4600м). До речі, гора Салкантай вважається священною, як і Аусангате. У інків є легенда, що вони - два брата-божества, які колись розійшлися по Перу допомагати людям боротися з посухою. Правда, вийшло тільки у Аусангейта. Його льодовик живить витоки великої Вільканота, яка нижче за течією називається Урубамби.

Відразу під Салкантаем лежать мальовничі озера, в яких відображаються скелясті відроги вершини. Гуляємо в цьому магічному місці, фотографуємо величні пейзажі і спускаємося в селище Чаолай відпочивати.

Переїжджаємо в маленьке містечко з романтичною назвою Гідроелектрика (ми ще в Південній Америці. Звідси до «брам» Мачу-Пікчу веде дуже незвичайна залізниця. Зовсім поруч - знаменита Кавова Стежка і тропічна рослинність навколо воістину шикарна! Ніби йдеш в зеленому тунелі з пальм, квітів і фруктів. На поворотах залізяки відкриваються неймовірні види і стає помітно, що рейки прокладені прямо на краю прірви... Приходимо в Агуас-Каліентес, розташований в глибокій річковій долині. Він відомий своїми незвичайними терасами, древніми будівлями і гарячими джерелами. Радіально піднімемося на вершину, розташовану якраз навпроти Мачу-Пікчу – Покутусі (2560м). Вид звідси просто приголомшливий! За бажанням зустрінемо тут захід або підемо купатися в термальній воді.

Разом з сонцем піднімаємося в заповітне загублене місто. Оглянемо унікальну кладку, погуляємо по древнім терасам і сповна переймемося загадковою атмосферою цього місця. На поїзді їдемо в Ольянтайтамбо, де поселимося в хостел і підемо гуляти по вечірньому стародавньому містау інків (заскочимо в кафе, звісно).

Вранці досліджуємо Ольянтайтамбо, а далі їдемо в Куско через Священну Долину Інків. Нас чекають екскурсії в найцікавіших локаціях долини Урубамби: агролабораторія моралі, незвичайні соляні басейни Морас і руїни Пісака. Увечері будемо в знайомому хостелі.

Прокидаємося раніше і їдемо до самих барвистих гір планети! Поснідаємо в кафе з видом на безкраї поля, де пасуться лами... Далі йдемо на перевал Вінікунка, звідки побачимо гору Веселку у всій красі. Неможливо описати переливи відтінків і фарб, якими щедра матінка-природа нагородила трек Вінікунка. Стежка веде нас прямо на вершину. Це сходження стане туристичним святом в латиноамериканському стилі – ну а де ще так люблять яскраві кольори? Тут навіть гори різнокольорові.

Насолодившись видовищем, йдемо в сторону Аусангате, який стоїть прямо перед очима неприступною крижаною стіною... людей тут майже немає, тиша і спокій після галасливого Мачу-Пікчу буквально вражають – немов ми вже в іншій країні. Беремо мулів, щоб не тягнути рюкзаки на додачу до 4000+ м.

Ландшафти навколо трошки марсіанські: клубочаться термальні джерела, на острівцях зів'ялої трави пасуться лами і гуанако, в небі парять кондори. А над стежкою нависають засніжені схили Аусангате, чудові у своїй величі... Йдемо до мальовничого озера Сурінам-Коча і станемо табором на березі. Це буде нашою найбільшою "високогірною" ночівлею - 4800м н. р. м.!

* Якщо залишаться сили, сьогодні можна піднятися на перевал Сурінам і заночувати в кемпі Ананта (4700м).

Швидкий перехід: 12 км. Час: 4-5 г.

Радіально піднімаємося на Пукакоча Пасс (5000м!), і тут починається справжня магія... Дійсно, сідло між перевалами Пукакоча і Арапа визнано родзинкою Аусангате треку. Звідси ми побачимо фантастично блакитну лагуну Хуампакоча, в яку сповзає головний льодовик Аусангате.

Схили поступово набувають дивні відтінки: фіолетовий, рудий, червоний. Зустрічаються навіть рожеві озера! Холодає - морена зовсім поруч. У вухах гучно завиває вітер, а навколо – нікого... Ці місця – одні з найбільш диких і безлюдних у всьому супертуристичному Перу. Сотні років тому стародавні племена бачили ту ж картину, що і ми зараз. І відчуття, напевно, у них були ті ж. Лише в таких ось первозданних куточках і розумієш, що кордони держав і часу – всього лише умовність. Оточені цією пишністю, йдемо наш кемп на озері Аусангате – їсти і відпочивати. Якщо залишаться сили, ввечері можна пройтися до льодовика.

Час трекінгу: 7 годин.

Останній серйозний ривок – на пер. Паломані (5100м). Дорога веде уздовж льодовикових тарнів по пишним смарагдовим пампам. Спускаємося в багату і мальовничу річкову логовину, оточену скелястими вершинами - ідеальне місце, щоб близько познайомимося з автентичною місцевою фауною. Побачимо цілі стада кучерявих альпаків і віскачі (мила пухнаста помісь зайця і шиншили), постежимо за кондорами - споконвічними мешканцями цих місць. Заночуємо в кемпінгу Сурапамта (4600м).

Дистанція: 17 км. Трекінг: 7-8 ч.

Весь цей перехід присвячений льодовиковим лагунам і високогірним озерам. І вони того варті! Якщо вистачить сміливості, можете навіть стрибнути в їх смарагдову глибину... Льодовикові озера треку вражають чистотою. У деяких плавають справжні сині айсберги. Якщо пощастить, побачимо льодопад, але почуємо його напевно. Аусангате все ще видно, але вже під зовсім новим, незвичайним для нас ракурсом.

Нашою метою стане Долина Пакчанта, відома природними термальними джерелами. Як приємно розслабитися і поніжитися в тепленькій цілющій водичці, та ще й з видом на одну з найкрасивіших вершин Анд! Адже заради цих джерел інки і жили в таких суворих умовах. На цій позитивній і мальовничій ноті закінчиться трекінг навколо Аусангате і ми їдемо в Куско відпочивати.

Дистанція: 16 км. Час: 6-7 ч.

Після трекінгу нам потрібно прийти в себе і гарненько відпочити. Тому приділимо трохи часу екскурсіям, кафешкам, музеям і гарячому душу. До того ж в столиці інків є на що подивитися! Вночі переїжджаємо в Пуно.

Пуно - культурна столиця країни, він лежить на висоті 3860 м (!) Між священними водами Тітікаки і піками Анд. Заснований іспанськими колоністами, але населений в основному різноманітними племенами індіанців. Звідси ми пливемо на острів Урос, де заночуємо в тростинному готелі.

Острови Урос (або уру) – одна з найголовніших визначних пам'яток Тітікаки. Але це – не клаптики землі посеред озера, а плаваючі острови, сплетені індіанцями народу урос з тростини Тоторо. Люди тут живуть в плетених будинках, розводять вогонь на величезних плоских каменях, займаються рибальством і ремеслами. Для повідомлення із сушею використовуються човни, теж сплетені з тростини. Після сніданку вирушаємо на екскурсію по островах і озера, пообідаємо в Пуно, а ввечері їдемо на південь.

Воно зведене з унікального білого каменю вулканічного походження в колоніальному і андалуському стилях, але тут збереглися прекрасні зразки бароко і неоготики. Арекіпа входить до переліку всесвітньої спадщини і вважається гастрономічним центром країни (що ми обов'язково перевіримо. Гуляємо, оглядаємо пам'ятки, музеї, собори і базарчики.

Виїжджаємо рано вранці, і поснідаємо вже з видом на Колки. Їдемо на Крус-дель-Кондор, під яким розверзлася одна з найглибших прірв на Землі.

3400 метрів майже прямовисних скель, а високо в небі парять королі всіх птахів – андські кондори. Розмах їх крил досягає 3-х метрів. Політ кондорів в ущелині Колка – з тих видовищ, які запам'ятовуються на все життя.

Насолодившись панорамою з висоти, спускаємося на дно каньйону. Стежки тут мальовничі і зелені, росте багато видів екзотичних кактусів, а нижче – фруктові дерева. Заночуємо в смарагдовому оазисі, ввечері поплаваємо в басейнах.

Піднімаємося з каньйону і їдемо в сторону Арекипи. По дорозі ще раз викупаємося в термальних джерелах і отримаємо задоволення знаменитим видом двох вулканів-шеститисячників біля Арекипи - Чачані і Ампат. До речі, інки їх вважали священними, на їх схилах залишали жертви богам. Тут знайшли (і все ще знаходять) унікальні мумії найкрасивіших дівчат, яких вбивали жерці. Ці мумії дуже добре збереглися і знаходяться в музеї Арекипи. Якщо дозволить час, обов'язково їх розглянемо. Погуляємо по місту, а вночі поїдемо в Наску.

Настав час одного з головних атракціонів подорожі. Наймаємо літачок і вилітаємо розгадувати лінії Наска. В ілюмінаторі проносяться дивні пейзажі, а гори змінюються млявою пустелею. Як стародавні створили ці дивні малюнки посеред неозорих каменів і пилу? Може бути, вони спілкувалися з богами. А може, з глибини століть вони говорять до нас? Побачимо Павука, Ящірку, Колібрі, Кондора і, переповнені емоціями, повернемося в Іку.

Після обіду поїдемо в Уакачіна – ідилічний маленький оазис навколо озера, загубленого серед піщаних дюн пустелі. Бажаючі займуться сендбордінгом (спуск на борді з дюн), викупаємося в теплій водичці або покатаємось на баггі до океану...

Подорож в Перу підійшла до кінця. Їдемо в Ліму, звідки учасники розлетяться по домівках. Але краса цієї країни, розмах Анд, чудеса природи і історична спадщина залишать в серці незгладимий слід і яскраві спогади.