Авторський тур Тур в Польщу: Лемківщина від Сянока до Команчі

Про тур

У цьому екскурсійному турі на вас чекають: Замок Соб’єнь, панорами Сяну, Сянок, Команча, Гломча, Чертіж, Морохів, Щавне, Репедь, Тунинське, Вислік, Радошиці, Смільник.

Програма

План туру:

• 1 день. Виїзд зі Львова (06:00) – Смільниця–Krościenko (перетин кордону) – Załuż “Залужжя” (огляд руїн замку, панорами річки Сян) – Hłomcza “Гломча” (церква, дуби) – Dobra “Добра”(церква) – Czerteż “Чертіж”(церква) – Sanok “Сянік”(обід, екскурсія по скансену та історичному музею в замку, прогулянка центром міста) – Mokre “Мокре” (прогулянка по селу) – Сяніцький повіт (поселення, вечеря).
• 2 день. Сніданок і виїзд (08:00) – Morochów “Морохів” (церква) – Szczawne “Щавне” (церква) – Rzepedź “Репедь” (церква) – Turzańsk “Туринське” (церква) – Wisłok Wielki “Вислік Великий” (церква) – Komańcza “Команча” (огляд муралу і храмів та обід) – Radoszyce “Радошиці” (церква) – Smolnik “Смільник” (церква) – Krościenko–Смільниця (перетин кордону) – Львів (повернення до 23:00).

Екскурсії

Сяніцький повіт

Сяніцький повіт — терен, що ховає у собі багато таємниць і зберігає скарби українського минулого. Долина ріки Сян з півночі обмежується пасмом Солоних гір, місцем давнього соляного промислу, а на півдні — західною частиною Карпат, Низьким Бескидом. У княжі часи саме цими землями пролягав Угорський шлях, тобто дорога з Русі в Угорщину. Її контролювала мережа укріплених городищ, а в Сяноці розташовувалася військова залога. У пізньому середньовіччі, уже під контролем Королівства Польського, масово виникали села, основними мешканцями яких були русини-українці (зараз ми називаємо їх лемки, надсянці і бойки). Вони утворили свою самобутню культуру, з якою можна познайомитися під час нашої мандрівки. Попри всі драматичні події XX століття, коли схід і південь Польщі намагалися позбавити української більшості, автентичне українське життя частково збереглося і розвинулося. Попри те, що частина церков була втрачена у вирі подій Другої світової війни, тут можна відвідати оригінальні дерев'яні храми, що їх відносять до східнолемківського та середньолемківського типу сакрального будівництва, оглянути збережені розписи в національному стилі, що були такими популярними в першій половині XX століття. 14 храмів на території Сяніччини зараз належать до греко-католицької та православної Церкви Польщі.

Załuż “Залужжя”

На краю пасма Солоних гір, звідки відкривається чудовий краєвид на долину Сяну, збереглися руїни середньовічного замку Соб’єнь. Замок був зведений ще у княжі часи з метою охорони торговельного шляху вздовж Сяну. Від 1389 року знаходився у власності шляхетського роду Кмітів. У XV та XVI століттях його двічі руйнували угорські війська, тож у XVI столітті Кміти продали його родині Стадницьких. Однак на той час об’єкт вже втратив свою стратегічну роль і вже не відродився. Останніми власниками Собєня була родина Красицьких (до 1939 р.). До наших днів збереглися фрагменти в’їзної брами.

Hłomcza “Гломча”

У цьому давньому селі розташований один з не багатьох діючих греко-католицьких храмів – дерев’яна церква Собору Пресвятої Богородиці (1859р.) зі збереженим іконостасом та мурованою дзвіницею. Церковне подвір’я, за традицією, було оточене муром і обсаджене деревами. Два дуби, яким нараховується близько 800 і 700 років, отримали від мешканців імена Кирило і Методій і є зараз пам’ятками природи.

Dobra “Добра”

Село Добра – колиска шляхетського руського роду Добрянських. Перші поселенці були служками при королівському замку в Сяноці. Вважаючи себе шляхтичами згідно з давніми руськими традиціями, на підставі лицарського права і наявності привілею на заснування села, Добрянські близько 150 років боронили свій соціальний статус перед поляками як зброєю, так і в судах.

Церква, розташована у центрі села, видає своїми рисами споруду оборонного типу. Найцікавішим об’єктом комплексу є вежа-дзвіниця XVII століття, на другому ярусі якої розташована окрема надбрамна церква Воздвиження Чесного Хреста. Центральний храм Обрізання Господнього відомий від 1879 року (ймовірно, був перебудовою святині давнішого часу).

Czerteż “Чертіж”

Село в околицях Сянока знакове для українського минулого тим, що дало світові багато знаних людей, передусім представників духовенства. Перш за все це родина Котів, з якої походять поет Богдан-Ігор Антонич (його дід спочиває на при церковному цвинтарі) і дослідник Лемківщини Юліян Тарнович-«Бескид». У Чертежі збереглася найстаріша у Сяніцькому повіті дерев’яна церква Преображення Господнього (1740-1742 р.).

Sanok “Сянік” (місто, замок, скансен)

Мальовниче місто над Сяном, колишня княжа твердиня на Угорському шляху, також має чим зацікавити гостей. Варто оглянути сецесійну забудову площі Ринок, францисканський костел Преображення Господнього (XVII-ХІХ ст.), православну церкву Пресвятої Трійці (1784-1789 рр.), синагогу і ренесансно-класицистичний королівський замок (1523-1548 рр.) над стрімким берегом річки. У будівлі замку сьогодні знаходиться Історичний музей, у фондах якого зберігається одна з найбільших колекцій старих українських ікон у Польщі.

Обов’язковим до відвідування є Музей народної архітектури на правому березі Сяну, у ньому представлені традиційні зразки лемківської та бойківської сакральної і господарської архітектури, а також колекція старих українських ікон.

Mokre “Мокре”

Назагал пересічна сільська місцевість цікава для туристів з України тією обставиною, що є однією з небагатьох у Сяніцькому повіті, де досі проживає громада українців-автохтонів. Вони формують «український анклав» в польському середовищі. У них є постійно діюча українська парохія, приватна школа з факультативним вивченням української мови та культури, а місцевий ансамбль «Ослав’яни» відзначає у 2022 році своє 50-ліття. У Мокрому щороку наприкінці липня відбувається фестиваль української культури «Свято культури над Ославою».

Morochów “Морохів”

Тут збереглася чудова і діюча церква Стрітення Господнього (1837р.), яка належить православній громаді. Цікавим є також церковне подвір’я, обнесене кам’яною огорожею, а в ній мальовнича вхідна брамка.

Szczawne “Щавне”

У новітній історії українського народу Щавне пов’язане з трагічними подіями акції «Вісла». Саме звідси 29 квітня 1947 року було відправлено перший ешелон з депортованими українцями на північ і захід Польщі. Зараз про це нагадує хрест, встановлений у 70-у річницю депортації. Натомість місцева православна церква Успіння Пресвятої Богородиці (1888р.) є чудовою пам’яткою єдності українського народу, оскільки зберігає настінні розписи, виконані у 1920-х роках митцями-емігрантами з центральної України, власниками іконописної майстерні «Відродження» в Перемишлі.

Rzepedź “Репедь”

Село Репедь демонструє нам зв'язок русинів, що селилися по обидва боки Карпат. У Мармарощині, в теперішній Румунії, є українське село з такою ж назвою. Румунською слово «repede» означає «швидкий потік». У 1970-х роках депортовані в рамках акції «Вісла» мешканці, яким вдалося повернутися до рідного села, під проводом о. Теодора Майковича, пізнішого єпископа УГКЦ, відновили церкву Перенесення мощей св. Миколая (1824р.) і організоване українське життя.

Turzańsk “Туринське”

Тут знаходиться дерев’яна православна церква Архистратига Михаїла (1801-1803 рр.), що в групі «Дерев’яні церкви Карпатському регіону» внесена до реєстру Світової спадщини ЮНЕСКО. Вона є зразком т.з. східнолемківського типу сакральної архітектури, який був поширений на півдні Сяніччини.

Wisłok Wielki “Вислік Великий”

Найбільше село Сяніцького повіту, розташоване неподалік польсько-словацького кордону, у княжі часи тут, ймовірно, був один з прикордонних пунктів. У давнину Вислік складався з двох частин: Вислока Горішнього і Долішнього. В селі збереглася одна з двох церков (св. Онуфрія у Вислоку Долішньому, 1850-1853 рр.). У 1998 році у храмі було виявлено сховок з парохіяльними документами, що стали основою місцевого міні-музею церковного мистецтва.

Komańcza “Команча”

Завдяки географічному розташуванню Команча виконує роль локального туристичного осередку на півдні Сяніцького повіту. Тут можна ознайомитись з двома церквами: православною, яку відбудували заново після пожежі у 2006 році, і греко-католицькою, яку перенесли у 1988 році із с. Дудинці. Римо-католицькі святині представлені костелом (1950 р.) та монастирем назаретянок (1928 р.). У Команчі є українська громада, переважну більшість якої становлять українці, які повернулись після депортації 1947 року. Важливим осередком культурного і релігійного життя для українців з цілої Польщі є товариство Сарепта, що від 1990 року утримує в Команчі однойменний реколекційно-освітній комплекс.

Команча і Вислік відіграли важливу роль в історії національно-визвольних змагань українців після Першої світової війни. У листопаді 1918 році тут утворено Висліцько-Команецьку республіку, що проголосила про входження до Західноукраїнської Народної Республіки. Сьогодні про це нагадує пам’ятний знак на цвинтарі в Команчі.

Radoszyce “Радошиці”

На самому польсько-словацькому кордоні, при дорозі на Меджилаборці, розташувалося село Радошиці. На горбі над селом видніється дерев’яна церква св. Димитрія (1868 р.) з мурованою дзвіницею, а на південній околиці села стоїть скромна капличка. Зараз, як і в давні часи, ця капличка збирає велелюдні прощі поляків та українців, оскільки розташована над чудотворним джерелом у місці, де зливаються воєдино три потоки (рідкісне природне явище). Радошицьке джерело має доволі багату історію чудес та оздоровлень.

Smolnik “Смільник”

В цьому поселенні, що було засноване 1501 року Юрком і Яцком Кульчицькими, шляхтичами-русинами з Кульчиць коло Самбора, розташована мурована церква Перенесення мощей св. Миколая (1806 р.), єдина, що збереглася після Другої світової війни на півдні Сяніччини. У 1939 році, з нагоди відзначення 950-ліття хрещення Руси-України, храм наново розписали у національному стилі. Зараз він виконує функцію костелу.

Проживання

Учасники туру проживають в готелях та агро-садибах біля міста Sanok “Сянік”, номери 2-3-місні з вигодами. Проживання входить у вартість туру.

Харчування

Харчування під час туру організоване таким чином:

• 1-й день:
  • Сніданок. Можна взяти з собою канапки, щоб перекусити під час стоянки автобуса на українсько-польському кордоні.
  • Обід. Відбувається у закладах громадського харчування міста Сянока на власний смак і вибір.
  • Вечеря. Відбувається у ресторані в готелі у м. Сянік. Вартість – 35 Zl.
• 2-й день:
  • Сніданок. Відбувається в ресторані готелю в м. Сянік. Входить у вартіть туру.
  • Обід. Відбувається у закладах громадського харчування села Команча. Вартість – 40 Zl.
  • Вечеря. Можна купити продукти у супермаркетах Польщі, щоб перекусити під час стоянки автобуса на польсько-українському кордоні.

Ціни

Ціна туру: 2 895 грнДеталi

У вартість туру входить:

• проїзд комфортабельним автобусом;
• супровід гіда-екскурсовода;
• екскурсійне обслуговування в туристичних об’єктах;
• страхування на час подорожі;
• проживання.

У вартість не входять і додатково оплачуються:

• вхідні квитки в туристичні об’єкти;
• харчування.

Вхідні квитки:

• Музей народної архітектури (скансен) у Сяніку: загальний, пенсійний, студентський – 27 Zl, учнівський – 17 Zl.
• Історичний музей у замку м. Сянік: загальний – 28 Zl, пенсійний, дитячий – 18 Zl.

Знижки:

• Дітям від 1 до 12 років (включно) та особам з інвалідністю І та ІІ груп (за наявності посвідчення): 10% (від загальної вартості туру).
• Учасникам БД/ООС (за наявності посвідчення): знижка 10% від вартості туру.

Для проходження кордону треба мати від 300 польських злотих з особи для перебування на території Польщі до 3-х днів.

Трансфер

Автобусний трансфер Львів – маршрут туру – Львів, входить у вартість туру.

Місце посадки: м. Львів, пл. Двірцева, 1, Головний Залізничний Вокзал, стоянка автомобільного транспорту.

Необхідні документи

Для подорожі треба мати біометричний паспорт або паспорт із діючою шенгенською візою і чистим місцем для штампів і печаток. Для дітей треба мати окремий закордонний паспорт.

Просимо туристів, що мають власну страховку на термін поїздки повідомляти, щоб ми не робили подвійне страхування.

Для отримання знижок у туристичних об’єктах студентам слід мати студентське посвідчення міжнародного зразка.

Додаткова інформація

Під час планування туру закладено в середньому 4 години для проходження українсько-польського кордону. Якщо кордон перейдеться швидше, то в програмі можливі бонуси, якщо довше, то буде скорочено час перебування у Сяноку.

За бажанням туристів менеджер туру може надіслати електронний путівник «Сяніччина», що був виданий в рамках громадського проекту «Стежками предків», який реалізовувала громадська організація «Вирій» за підтримки Українського культурного фонду.