Авторський тур Похід Туреччиною. Каппадокія та нацпарк Аладаглар, водоспади Капузбаші

Переїзд автобусом у Гереме. Заселення у хостел. Саме місто досить маленьке, що добре, інакше будівлі поглинули б багато території, і можна забути про красу природи в місцевому окрузі. Готелі і хостели розташовуються всередині гір, якщо бути точніше в скелястих печерах, а на заході сонця і світанку, можна спостерігати таку картину - повітряні кулі ширяють в небі, що неймовірно заворожує. У минулі часи тут вивергалася лава, яка й утворила ці гори, але досі можна бачити чарівні зелені, червоні, жовті кольори на скелях.

Легко йдемо оглядати місцеві долини. Початок квітня – період масового цвітіння рожевого чагарника, який надає особливої краси пейзажам.

Сьогодні ми оглянемо кам'яні гриби Пашабаг та Червону долину. Ми прийдемо в покинуте місто Чавушин, яке розташовується повністю в горі. Гриби долини Пашабаг – символ Каппадокії. Називають їх, звичайно, по-різному, але для нас все ж таки ближчі гриби. Гриби тут бувають навіть із 6 головами, висотою до тридцяти метрів.

Червона долина або Кизилчукур – одна з найцікавіших долин у Каппадокії біля Гереме. У цій долині найдовші тунелі, наприкінці її великий набір висоти – доводиться забиратися вгору металевими сходами. Закінчується долина виходом на оглядовий майданчик на пагорбі Актепі.

Каппадокія – місце чудових інопланетних ландшафтів, які можна спостерігати у місцевих долинах. Також цікаві монастирі в печерах, церкви з фресками, будинки та цілі підземні міста, що йдуть під землю на багато поверхів.

Каппадокія - розкішне місце для любителів сфотографувати. Тут не просто гори, а цілий витвір мистецтва. Вас зустрінуться кам'яні гриби, червоні, лимонні та білі "скелі-бізе", неймовірної величини храми та замки, що розташовуються всередині скель. А під час сходу та заходу сонця можна спостерігати безліч повітряних куль.

Для бажаючих організуємо політ на повітряній кулі. Зазвичай польоти проходять на світанку. О 5-й ранку нас заберуть з готелю і везуть до стартової. Година - півтори ми проведемо в повітрі, милуючись приголомшливими краєвидами на світанку.

Сьогодні ми пройдемо Блакитну долину. Фортеця Учхісар, що знаходиться в скелі, можна бачити з будь-якого місця Каппадокії, але звідси вона помітна особливо добре. Що б до неї дістатися, будемо йти мальовничою ущелиною Голубиної долини, яка названа через велику кількість тут голубів, що, загалом, не дивно, оскільки в скелях зроблено справжнісіньке місто для птахів. Пройшовши долину, ми опинимося в містечку з однойменною назвою вищезгаданої фортеці, на вершині якого, розташовується справжнісінька фортеця. Назад підемо по долині кохання. Стежка тут йде вузьким звивистим каньйоном. Тут знаходиться багато кам'яних фігур, що нагадують стовпи або пальчики, щось у цьому дусі. Хтось зможе, дивлячись на стовпи, здогадатися, чому назвали долину саме так. Потрапивши в Долину кохання можна відзначити, що це якась позаземна місцевість, настільки вона незвично і фантастично виглядає, наша природа не перестає дивувати нас своїми природними утворами.

Переїжджаємо до водоспадів Капузбаші.

Водоспад Капузбаші розташований у національному парку Аладаглар, Вода тече прямо з наймогутнішого карстового джерела.

Водоспад також — найкрасивіший з Туреччини і один з найпрекрасніших водоспадів, які доводилося бачити взагалі будь-де. Точніше, це цілий комплекс падаючої води. Тут кілька точок (приблизно 7), де вода бурхливим потоком витікає зі скелі та обрушується вниз.

У спекотні літні дні водоспад освіжає відвідувачів прохолодними водами. Сім окремих водоспадів, що спадають зі схилів гори, створюють чарівну картину. Ви можете відпочити на майданчиках для пікніка та в місцях для прогулянок на околицях водоспаду, а також насолодитися природою під спокійний шум поточної води.

Швидкість потоку водоспадів Капузбаші влітку неймовірна, вона налічує 27 500 літрів на секунду. Саме тому до найпотужнішого з цих водоспадів близько не підійти, інакше сильно заллє бризками. Подібний тиск води можливий через те, що всередині гори є велике озеро і печера, але поки вона не вивчена.

Серед туристів при відвідуванні водоспадів ходить думка, що прохолодне свіже повітря, яке походить від водоспадів, сприятливо впливає на легені. Сама вода чиста, питна та дуже смачна, її використовують знамениті турецькі бренди мінеральних вод для бутилювання.

Від водоспадів ми підемо нацпарком Аладаглар. Це один із найцікавіших гірських масивів у Туреччині. Назва якого перекладається як «строкаті гори». Ітимемо ґрунтовою безлюдною дорогою. По дорозі там невисокий перевал 1250 метрів. Ці краєвиди складаються з унікальних гірських піків, крутих і стрімких скель з величезними льодовиками, високогірних плато, величних каньйонів, глибоких долин, мальовничих ущелин, печер і водоспадів! Оскільки влітку у цій місцевості практично немає дощів, водоспади чудово позначаються на флорі та фауні. На території національного парку всюди ростуть ялинки, дуби, кедр, ялівець, осики, модрини.

Завітаємо до національного парку «Кілікійська брама» зі знаменитими видовбаними в скелі полками — це колись був римський шлях до моря. Сюди приїдемо поїздом, проїжджаючи безліч тунелів у скелі. Пройдемо красивою ущелиною - дорога просто прорубана в скелі. Тут є унікальний кам'яний залізничний міст, який чимось нагадує Чорногорський міст через річку. Тара.

Навколо масивні стрімкі скелі, поряд гуркоче річка. Краєвид прекрасний!

Оглянемо місто Адану. Його історія перегукується з епохою древніх хетів і налічує кілька тисячоліть. Мечеть Сабанчі на березі річки Сейхан є найбільшою в Туреччині. За наявності часу з'їздимо в недалеко розташоване містечко Мерсін до Середземного моря.

Виліт додому.