Авторський тур Похід стежкою Апостола Павла. Туреччина

Другий день нашої подорожі обіцяє бути досить важким. Річ у тому, що нам потрібно буде підкорити дуже високу вершину. Це гора Даврас, висота якої сягає 2650 метрів. Звичайно, нам краще зробити сходження легшим, тому можна буде залишити десь внизу рюкзаки, і підніматися на вершину гори стане легше. До речі, верхівка гори постійно укрита білим шаром снігу, який схожий на пухнасту шапку. Тут розташований однойменний лижний курорт, який замислювався спочатку як тренувальний центр для гірських гідів та інструкторів. У разі поганої погоди сходження може бути небезпечним і безглуздим, тому є і запасний варіант — обійти цю гору траверсом, без підйому.

З самого ранку нас приємно здивують ароматні яблучні сади, які займають практично всі території в долинах неподалік від високого плато, яке ми підкорювали напередодні. На доглянутих яблунях — тисячі плодів. Місцеві жителі із задоволенням діляться багатим урожаєм з туристами, тому ми зможемо підкріпитися соковитими плодами. Крім яблук, на покинутих городах можна знайти і овочі, які урізноманітнюють раціон. Назву села і не вимовиш з першого разу — Юкарігекдере, свою назву селище отримало від назви ущелини. В цьому місці ми зможемо поповнити свої запаси харчів. Тепер ми попрямуємо на плато Серпікей. Гостинні турецькі чабани пригостять стомлених мандрівників ароматним і смачним чаєм, який дозволяє поповнити запаси енергії. А ще на цьому плоскогір'ї можна в траві відшукати гриби печериці.

Подорож по високогірному плато забирає більшу частину дня. На околиці села Спайлер ми зможемо зробити невеликий привал біля джерела, щоб перекусити. Через деякий час ми потрапимо у відомий каньйон Саграк, який складається зі стрімких вапнякових скель. Це місце вражає своєю тишею, адже тут зазвичай зовсім немає людей. В одній з відносно рівних частин каньйону знайдемо невеликий чистий струмок, біля якого ми і влаштуємо нічліг.

Вранці ми продовжимо подорож по Саграку, де немає жодної ознаки присутності живої душі. Місцями замість стежки будуть тільки нанесені фарбою мітки на скелях — доведеться застосувати елементарні навички скелелазіння. У цьому місці немає навіть привітних і доброзичливих пастухів. Коли ми дійдемо до кінця каньйону, перед нами відкриється вражаючий вид на руїни стародавнього міста. Багато століть тому тут розташовувався важливий торговий шлях. Однак у наш час ми побачимо тільки зруйновані колони і базиліки, що вражають своєю пишністю і величчю. Трохи прогулявшись по руїнах, ми продовжимо йти до каньйону Мезінлер. Саме тут ми і переночуємо, щоб набратися сил перед новим днем.

Після проходження каньйону Мезінлер, перед нами відкриється вид на село з такою ж назвою. Ми пройдемо його, щоб потрапити у турецьке містечко під назвою Сютчулер. У цьому місці можна купити місцеві продукти. Колоритний східний базар здивує різноманітністю оливок і місцевого сиру. Прямо з містечка можна потрапити на однойменний хребет, звідки відкриється вид на величний масив Даврас. Потім стежка набере пристойну висоту, звідки відкриється чудовий краєвид на гори і озеро Карачаорен. Знову на нашому шляху не зустрінеться жодної живої душі, місця ці непопулярні серед туристів. Ми зможемо помітити на своєму шляху хамелеонів, які снують прямо під ногами. Після довгого крутого спуску, де доведеться подолати одну невелику скельну ділянку з вирубаною в ньому печерою, розташується наша група на нічліг у біля чистих вод гірської річки.

Приголомшливий вид каньйону Язілі вразить кожного мандрівника. У каньйоні на скелі висічені вірші давньогрецького філософа Епіктета. Це мальовниче місце, яке дає можливість відчути гармонію з природою. Галасливі потоки води, найчистіші водойми і акуратні містки — це ще не все, чим вам запам'ятається цей каньйон. Береги всіяні античними руїнами, які зберегли дух минулих часів. У деяких місцях можна зустріти пахучі орхідеї. Місця тут мальовничі, і виникне бажання затриматися тут довше і відпочити. Заночувати можна прямо на березі річки, де з води може дивитися на нас прісноводний краб. Місця тут дуже мальовничі.

Незабаром ми потрапимо в село Чандир, яка вражає стародавніми кам'яними будиночками. Стиглі гранатові плоди звисають з дворів на вулицю, де бігають стада кіз і овець. З усіх боків воно оточене могутніми скелями. На вашому шляху зустрінеться рибзавод, в якому розташована чимала кількість басейнів різного розміру. У них живе форель, смак якої гурмани можуть оцінити в ресторанах Туреччини. Затяжний підйом до ущелини Гедеркен, де ми і заночуємо, відніме всю решту дня. Навколишні скелі складаються з мармуру, тут і ведеться його видобуток.

Цей день маршруту запам'ятається вам надовго. Чорні та таємничі скелі розбурхують уяву, а величні смереки, здається, підпирають небосхил. Високі гори немов вкриті синюватим серпанком. Вдалині — прямовисні скелі великого масиву Бозбурун з найвищою точкою 2504 м. Намилувавшись одним з кращих краєвидів на цьому маршруті, виходимо до невеликого села біля підніжжя гори Асар з цікавою назвою Хаскізіліорен, центр якого, за традицією, займає мечеть. Ви зможете організувати місце для ночівлі неподалік, затишно розташувавшись біля колодязя.

Неподалік від села Козан на вас чекають руїни античного міста Педнеліссос. До цього дивовижного місця ми доберемося рано вранці. Тут можна зробити чудові фотографії — кам'яні стіни старовинних будівель складаються з тесаних багатотонних брил, двори поросли ліанами і деревом-суничником. Після цього ми потрапляємо до водоспаду Учан-Су 1. Ця місцевість досить тиха, а людей тут немає. У кристально-чистому озері з холодною водою бірюзового кольору можна скупатися. А ось другий водоспад Учан-Су 2 теж принесе масу позитивних емоцій кожному мандрівникові. Можна перекусити в затишному ресторанчику, насолоджуючись приголомшливими пейзажами і спостерігаючи за фореллю, що плаває в озері під водоспадом.

Стежка, засаджена гранатовими деревами, приведе нас до фермерських плантацій. Здавалося б, не дуже цікаво йти рівними городами. Але після диких лісів, де майже нічого немає їстівного, група буде в захваті — тут просто безліч різних цитрусових — мандаринів, апельсинів, а також овочів, особливо баклажанів і перцю. Виходимо прямо до невеличкого міста Гекдере. Після цього ви зможете побачити на власні очі відомий стадіон Перга, збудований ще за часів Стародавнього Риму. Групі доведеться заночувати в його околицях, оскільки пам'яток тут більш ніж достатньо. Неподалік розташовано кілька водоспадів, які має побачити кожен турист.

Ось і добігла кінця захоплююча подорож цією стежкою. Вона запам'ятається вам позитивними емоціями. Тепер нам потрібно виїхати в Анталію і дістатися прямо до аеропорту.