Авторський тур Похід Карпатами. Високогірними полонинами

Туристична стежка петляє по південних схилах гори Менчул, з видами на долину річки Свидовець. Незабаром ми виходимо на хребет, залишаючи зліва гірськолижний курорт Драгобрат. Дві вершини на Свидовець хребті в цьому районі - Стіг (1704м) і Великий Котел (1770м).

Незабаром спускаємося до красивого озера - Ворожеска. Якщо дозволить час, тут навіть вийде полуднівка, адже місце приголомшливе.

Якщо більшість карпатських високогірних озер неглибокі і мають максимум 1.2-1.5 метра глибини, то Ворожеска в цьому плані рекордсмен - глибина озера подекуди сягає 4.5 метрів. Озер насправді тут два: більше - майже кругле, має 95 метрів в діаметрі, друге, в 15 метрах від нього - менше, всього 2 метри глибиною, гарної форми місячного серпа. Навколо досить мальовничі пейзажі. А як інакше, якщо ви під самим хребтом на висоті 1460 метрів над рівнем моря! З одного боку - стрімкий підйом на вершину г. Ворожеска, з іншого - гори, нескінченно тягнуться за горизонт.

З ранку зібравши табір знову піднімаємося на Свидовецький хребет. Ще одне мальовниче озеро - Апшинец. Апшинец - одне з найкрасивіших озер в Карпатах. В основному завдяки розташуванню: водоймище розташоване на висоті 1487 м н.р.м. в безлісній долині, захищеній від вітру. Глибина тут досягає трьох метрів.

Свидовецький масив ще називають одним з найбільш трав'янистих в українських Карпатах. Ніде так високо в Карпатах ви не побачите буки, як на Свидовці. Тут їх можна знайти навіть на рівні 1380 м. Особливо вражає на масиві Свидовець гірське різнотрав'я, альпійські луки. Незважаючи на великі висоти, тут різноманітний трав'яний покрив. Тому, Свидовецький масив дозволяє гуцулам облаштовувати повноцінні пасовища для коней, корів, овець. Ні для кого не секрет, що бджільництво, садівництво та вирощування овець, кіз, коней - це традиційне заняття гуцулів, і деякі з них літо проводять на гірському масиві Свидовець, на гірських дачах - колибах.

Ще одна вершина на Свидовецькому хребті, найзахідніша його гора - Темпа (1634м). Складається з пісковиків, є прошарки породи вапняків. До висоти 1400 м - хвойні та букові ліси, криволісся, вище - полонини з чорничниками.

Довгий спуск з хребта в долину річки Тересви.

На шляху - селище Усть-Чорна, засноване німцями-колоністами. Виділився як окремий населений пункт з Німецької Мокрої (нині Комсомольськ) в 1815 році під назвою Кьонігсфельд (Königsfeld - «Королівське поле»). Річка Тересва - найбагатоводніша на нашому похідному маршруті. Тут можна буде скупатися і випрати речі.

Після обіду підйом по дорозі, що йде серпантином, на наступний хребет - полонину Красна. Ночуємо у джерела на полонині Гавайсгавор.

Одна з найвищих точок полонини Красної - гора Климова (1492м). Після фотосесії спускаємося з гори і продовжуємо рухатися хребтом.

Зліва спостерігаємо прекрасну панораму безлюдних закарпатських букових лісів - це Лужанський масив Карпатського біосферного заповідника. Це найбільший масив біосферного заповідника, охоплює найбільшу в Європі територію букових лісів. В окремих місцях збереглися ділянки реліктів: тиса ягідного, ялівцю козацького, липи широколистою; з хвойних порід - острівці ялиці білої та ялини європейської.

Для ночівлі розташуємося на відносно рівному майданчику у стежки, що траверсує гору Сигланський. Тут вночі буде прохолодно, а воду будемо брати з дуже холодного потужного джерела - тут з надр землі витікає відразу потужний потік, що дає початок гірській річці.

На карпатських полонинах в розпалі сезон збирання чорниці місцевими жителями. Хтось збирає тільки для себе, але переважна більшість - на продаж. Жителі гірських районів радіють такій можливості поповнити сімейний бюджет. Наймолодшим збирачам ягоди по 7-8 років. У них навіть є свої маленькі гребінці. Діти і молодь вже добре розуміють, наскільки корисна ягода і одночасно цікава така робота на полонинах.

Через пару кілометрів знаходимо затишне місце біля дороги, поруч з лісом і джерелом - тут можна зупинитися на нічліг.

Досліджуємо найцікавіший музей Карпат - Старе Село. «Старе село» - перший сільський музей архітектури і побуту в Закарпатті. На його території відтворено село стародавньої Верховини з колочавських експонатів, які ознайомлюють із 300-річною історією побуту місцевих жителів. Тут є будинок селянина-бідняка, Церковно-приходська школа, будиночок лісоруба і навіть ділянка вузькоколійної залізниці з паротягом і вагонами. Після обіду їдемо автобусом до Хуста, звідки можна виїхати нічним поїздом до Львова або Києва.